Леся Українка„У чорную хмару зібралася туга моя…”
1
У чорную хмару зібралася туга моя,
Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився,
Ударив перуном у серце,
І рясним дощем полились мої сльози.
5Промчалась та буря-негода палкá надо мною,
Але не зломила мене, до землі не прибила,
Я гордо чолó підвела,
І очі, омиті сльозами, тепер поглядають ясніше,
І в серці моїм переможниї співи лунають.
10Весняная сила в душі моїй грає,
Її не зломили зімові морози міцні,
Її до землі не прибили тумани важкі,
Її не розбила і ся перелітная буря весняна.
Я вийду сама проти бурі
15І стану, — поміряєм силу!
