Леся Українка„У чорную хмару зібралася туга моя…”

    1
    У чорную хмару зібралася туга моя,
    Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився,
    Ударив перуном у серце,
    І рясним дощем полились мої сльози.
    5
    Промчалась та буря-негода палкá надо мною,
    Але не зломила мене, до землі не прибила,
    Я гордо чолó підвела,
    І очі, омиті сльозами, тепер поглядають ясніше,
    І в серці моїм переможниї співи лунають.
    10
    Весняная сила в душі моїй грає,
    Її не зломили зімові морози міцні,
    Її до землі не прибили тумани важкі,
    Її не розбила і ся перелітная буря весняна.
    Я вийду сама проти бурі
    15
    І стану, — поміряєм силу!