Spis treści

Леся Українка„Була весна весела, щедра, мила…”

Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучиї пташки!

Все ожило, усе загомоніло, —

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бреніло, —

А я лежала хвора й самотна.

Я думала: «Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона ясна,

Для мене тілько дару не придбала,

Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки́,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала;

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.